• Зробити стартовою сторінкою

  • АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ
    КОБЕЛЯЦЬКОГО РАЙОНУ


    Головне меню
    Пошук по сайту
    Реклама







    Додати фермерське господарство


    VIP Господарства

    Кобеляцька асоціація фермерів та приватних землевласників » Інформація » Корисні статті
    Проблеми із землями постійного користування
    Останнім часом редакція газети та АФЗУ отримують багато звернень від власників фермерських господарств які мають землі постійного користування про прояви рейдерства, захоплення земель, виникнення конфліктів з “новими” власниками. Особливо це активізувалося після прийняття законів про виділення земель учасникам АТО.

    Битва за землю
    7 грудня 2017 року Верховна Рада, в черговий раз, продовжила дію мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Сталося це завдяки спільним діям ВО «Батьківщина» та Асоціації фермерів та приватних землевласників України, як в столиці, так і в більшості обласних центрів країни, де було проведено акції протесту селян.

    Чого досягли селяни, що втратили, що чекати їм від Бюджету 2018, та внесених змін в Податковий кодекс України ми вели розмову з заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Вадимом Івченко

    Здавалося б, чого потрібно – мораторій продовжено, бюджет з 1 млрд для фермерів прийнято, Концепція розвитку фермерства є. Працюй та радій!

    Але ми не впевнені що все так чудово для фермерів, тож і вирішили розставити всі точки над «і» разом з народним депутатом Вадимом Івченком. До уваги читачів наші запитання та ґрунтовні відповіді.

    ВФУ.: Чому так вперто влада ігнорувала необхідність продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення?

    В. І.: Багато років влада працює не над вдосконаленням земельних відносин, а над черговими схемами: як же обійти мораторій, чи хоча б завчасно підготуватись до початку продажу. Однією з таких схем (окрім вже відомих нам), є підписання попередніх договорів купівлі-продажу. Це робиться для того, щоб застовбити за собою переважну купівлю сільськогосподарської землі тоді, коли мораторій буде знято. І такі договори стали сьогодні масовим явищем. Я розцінюю ці дії як підготовку до запровадження ринку землі. Нажаль, наша влада турбується не за селян, а за олігархічні клани та міжнародні корпорації.

    ВФУ.: Як вам вдалося здолати цей спротив?

    В. І.: У понеділок, 4 грудня, групою депутатів на чолі з Юлією Тимошенко було зареєстровано законопроект, яким передбачалося продовження заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення та запобігання їх прихованому продажу під час мораторію (законопроект №7350-3).

    В цей же день, на погоджувальній раді, було поставлено вимогу перед керівництвом парламенту про внесення питання продовження мораторію в сесійну залу. Також було зроблено спільну заяву з громадськими організаціями, АФЗУ, Союзом кооперативів та Комітетом захисту рідної землі про початок проведення Всеукраїнської акції з вимогою про продовження мораторію.

    ВФУ.: Як відомо, напередодні голосування в Верховній Раді з’явилося біля 10 різноманітних законопроектів по земельному питанню – від зняття мораторію та продажу землі, до взагалі повної її націоналізації. А що пропонувала Ваша фракція?

    В. І.: Останнім часом через процедуру безоплатної приватизації Держгеокадастром було роздано сотні тисяч гектарів державних земель з розрахунку до 2 гектар на 1 особу. А вже через рік більша частина таких наділів була просто продана. І купили ці землі всього декілька сотень громадян. Тобто, звичайних людей просто використали для того, щоб оформити на них землю, а потім перепродали ці землі одним і тим самим аграрним баронам.

    Запропонований нами законопроект забороняє продавати та змінювати цільове призначення земельних ділянок, наданих для особистого селянського господарства! Це ґрунтовний документ, яким захищалися національні інтереси України, продовольча безпека і прав власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних паїв в сучасних умовах. А також створювалися передумови для розв’язання ключових організаційних, економічних та фінансових питань, необхідних для запровадження в Україні повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення, та запобігання прихованому продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення в період дії мораторію. Ми пропонували продовжити мораторій на 5 років і за цей час вдосконалити законодавчу базу. Адже до сьогодні в країні не проведена навіть інвентаризація всіх земель сільськогосподарського призначення і наповнення державного земельного кадастру. Це робиться тому, що після інвентаризації стане зрозуміло, кому ж таки роздавали сільськогосподарську землю, а також люди зможуть побачити вільні землі в Інтернеті на публічній карті. Це може різко припинити їхнє тіньове розкрадання. Цим законопроектом ми зобов’язували в обов’язковому порядку до 1 січня 2023 року провести інвентаризацію всіх сільськогосподарських земель та внести їх в державний земельний кадастр!

    Я скажу більше. Сьогодні «Батьківщина» подає законопроекти, які дають одноосібним господарствам можливість стати сільгосптоваровиробниками, через кооперацію об’єднатись і отримати гідну ціну на вироблені продукти, отримати гідну пенсію. Але всі наші проекти не ставляться на розгляд Верховної Ради!

    ВФУ.: То чому ж продовжили мораторій лише на 1 рік?

    В. І. Дійсно, як ви і згадали у попередньому питанні, на розгляд розширеного засідання аграрного комітету, яке відбулося 5 грудня, було винесено 9 законопроектів. Кожен з них був розглянутий та обговорений. Нажаль, навіть в нашому комітеті є багато прихильників запровадження ринку землі. Тому за результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель ( № 7350 від 30.11.2017) прийняти за основу та в цілому як Закон. Цей законопроект передбачав продовження мораторію лише на 1 рік. За нього і проголосували 236 депутатів в сесійній залі.

    ВФУ.: В цей же день було прийнято і Бюджет – 2018. Ваша думка про головний фінансовий документ країни наступного року.

    В. І.: На мій погляд, гарний бюджет — це бюджет зростання платоспроможності населення. Що ж ми бачимо в бюджеті 2018? Недофінансована культура, з фінансуванням медицини та освіти взагалі вийшла маніпуляція. На медицину на перше півріччя дали чомусь тільки 5 мільярдів. А ось на друге вже 8. Соціалка: у бюджеті зменшено норматив із 1,35 до 1. Тобто пенсіонери з однаковим стажем які виходитимуть до нового року і після нового року на пенсію, отримуватимуть різні суми. Фактично прибрано автоматичну індексацію пенсій.
    Уряд вихваляється збільшенням коштів на оборону. Знову маніпуляція. У 2014 році бюджет Міноборони був майже 30 мільярдів, але в армії тоді було 140 тисяч людей. За 3 роки – інфляція 100%, зросли тарифи, ціни на послуги, долар. Сьогодні забезпеченість Міноборони 70 мільярдів, тобто у 2,5 рази (більше). Але ж чисельність зросла у 2 рази! Тобто забезпеченість військовослужбовця України в 2018 році на солдата буде обходитись у 2 рази дешевше, ніж у 2014-у.
    А на що ж зросли витрати? Збільшене фінансування на ГПУ, СБУ, на всі правоохоронні органи, які практично працюють в тилу. Все це відноситься до військового бюджету, але це не є бюджетом Міноборони.
    Збільшене фінансування на Адміністрацію президента, на Верховну Раду, на держоргани…
    Ось в чому плюс цього бюджету — виділення коштів на підтримку фермерів, сільськогосподарських кооперативів та ремонт доріг. Але порядок надання цих коштів фермерам лише розробляється і яким він буде ще не відомо.

    “Батьківщина” пропонувала збільшити дохідну частину бюджету за рахунок закону про деофшоризацію. Ми могли б отримати майже 83 мільярди. В Європі, наприклад, у Німеччині, податок на доходи від дивідендів – 16%, у нас минулого року ввели тільки 9%, так і залишилося. А в позаминулому році було 5%. Щоб вивести капітал, треба заплатити 9%, а щоб сплатити податки, зарплати – 18%! І додаткові надходження податку на доходи фізосіб, наприклад, ЄСВ при підвищені фонду оплати праці внаслідок збільшення розміру, наприклад, зарплати. Запропонували свою схему, як це може бути впродовж року… Показали альтернативу. Вже два роки б’ємося щоб законопроект хоча б було поставлено на голосування. Поки ніяк…

    ВФУ.: Окрім прийняття бюджету та продовження мораторію парламентом прийняті зміни в Податковий кодекс України. Що вони несуть для фермера?

    В. І.: Дійсно, парламент прийняті зміни в Податковий кодекс, які завдадуть щорічних збитків товаровиробникам олійних і технічних культур на суму більше 10 млрд гривень. За такі поправки проголосували депутати двох бізнес-груп — птахівники та олійники, які останнім часом вели підкилимні «війни» за прямі бюджетні дотації. Ці зміни до Податкового Кодексу отримали перед самим голосуванням. Без погодження й попередження, у таємному режимі було внесено правки 180 і 182. Їхня суть — при експорті олійних та технічних культур (соняшник, ріпак та соя) не буде повертатися ПДВ. Це потягне за собою зниження закупівельної ціни у фермерів переробниками, а також — експортерами. Причина проста — держава не повертатиме їм ПДВ. Тож селяни будуть втрачати не менше 10 млрд гривень щорічно.

    Матеріал підготував Михайло Данкевич,

    газета «Вісник Фермер України».

    В Україні хочуть поновити законодавство про оренду землі
    Треба прийняти нову редакцію закону про оренду землі, за яким би чітко й ясно повернути право власності господарю, пише Agropolit.com.

    Про це повідомив президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Іван Томич.

    За словами Івана Томича, після 2000 року фермери зрозуміли, що через ринок землі у них заберуть їхню землю, їхню долю, їхнє майбутнє.

    «Тоді, коли олігархізація країни набула вже загрозливого характеру, ми усвідомили, що все, що надбано, протягом декількох місяців може бути знищеним через запровадження ринку землі. Ми виступили проти цього дикого ринку землі, який загрожує країні, майбутнім поколінням. Відтоді ситуація погіршилася: щодо економічного середовища, щодо рейдерства, щодо захисту прав власності», — розповів президент АФЗУ.
    Він додав, що якби ми використали золотий фонд нації — нашу землю, починаючи з 1990-х років, як пропонувалося, сьогодні б українці не їхали до інших країн заробляти, а вони б їздили до нас.

    «Понад 10 млн га землі — в тіні. Товарообіг 60% аграрної продукції — в тіні. Селяни незахищені. Трагедія полягає в тому, що, маючи всі правові підстави на власність, його практично позбавляють права власності через корпоративні права. Тому треба прийняти нову редакцію закону про оренду землі, за яким би чітко й ясно повернути право власності господарю. 14 мільйонів гектарів землі зосереджені у руках декількох сімей. Сьогодні немає системної політики щодо ринку землі. Ми повинні сформувати покупця на цьому ринку», — підсумував Іван Томич.

    Найвищі врожаї до Дня Незалежності України
    В рамках святкування Дня Незалежності України, проведено нагородження найкращих фермерів Кобеляцького району за результатами збирання ранніх зернових 2017 року.
    Найвищі врожаї до Дня Незалежності України
    Найвищі врожаї до Дня Незалежності України
    Найвищі врожаї до Дня Незалежності України
    Найвищі врожаї до Дня Незалежності України
    Найвищі врожаї зафіксовані на полях фермерських господарств "Шанс"керівники Струк Володимир та Ткаченко Олександр, "Відродження" керівник Дрига Валерій, "Ліс", "Кристал" керівники Лещенко Іван та Зубенко Олександр (на фото)

    У найближчі три роки не можна відкривати ринок землі – прогноз
    Протягом трьох наступних років уряд та депутати спільно мають прийняти закони із «запобіжниками» від обезземелення селян в ході відкриття вільного ринку землі. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів народний депутат, голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Валентин Дідич.

    «Як житель сільської території, депутат-мажоритарник і аграрій я розумію, що в наших умовах найближчі три роки не можна відкривати ринок землі. Поки немає Закону «Про обіг сільськогосподарських земель», де будуть чітко прописані запобіжники, це дуже ризикована справа. Хто скупить цю землю? На яких умовах? Ще одне: в українських селах зараз нараховується 6,9 млн пайовиків, які не можуть розпоряджатися власною землею. 1,6 млн із них – люди, яким виповнилося 70 років. Чи зможуть вони захистити себе після відкриття ринку землі? Чи зможуть вигідно продати землю? Відповідь на ці питання потрібно знайти в першу чергу, і до відкриття ринку», - наголошує на можливих ризиках народний депутат у розмові з AgroPolit.com.

    Валентин Дідич називає декілька «запобіжників», які мають передувати запуску земельної реформи.

    Насамперед потрібно прийняти закон про консолідацію земельних масивів для товаровиробників. Без нього буде хаос на ринку. Також варто подбати про те, щоб великі агрохолдинги, які сьогодні орендують землю, не змогли після відкриття ринку, скупити землю. Потрібні обмеження: від 200 до 500 га землі в одні руки, недопуск до купівлі землі юридичних осіб та іноземних громадян. Купувати та продавати землю варто дозволити лише фізичним особам», - зазначає він.

    Голова парламентського аграрного підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в АПК додає:

    Якщо ми дозволимо купувати землю юридичним особам, ніхто не знає, куди вона піде та хто буде її кінцевим власником. Не можна допустити, щоб після відкриття ринку землю скупили декілька великих гравців. Україна не готова до рабства. Ми живемо в епоху, коли технології сильніші за людину. Два-три комбайни за декілька годин можуть обробити поле. Якщо землю придбають скопом, люди, які живуть у селі, взагалі залишаться без роботи. Наше завдання – дати їм можливість розвиватися і мати шматок хліба».

    Відкритий лист до фермерів, селян, співвітчизників напередодні 26 річниці незалежності України
    Шановні побратими, співвітчизники, наближається осінь, а з осінню повертаються народні обранці із закордонних „округів”, розпочинається черговий політичний сезон, але на відміну від минулих років пропала істерія з розпродажу українських чорноземів, не чутно слово емфітевзис, як афери тисячоліття з продажу українських земель.
    Що ж трапилось?
    Ми разом відвернули загрозу розпродажу України, ми разом не допустили впасти в прірву стихії під назвою „ринок землі”. Це результат багаторічної боротьби АФЗУ разом з громадськістю, агарними асоціаціями та політичними партіями, які підтримували нас.
    Хочу низько вклонитись кожному, хто боровся, вірив, і підтримував наші акції протесту, селянські віче, страйки, мітинги, блокування шляхів особливо вдячний політичним партіям ВО „Батьківщина”, ВО „Свобода”, які за ініціативою АФЗУ підтримали Всеукраїнського референдуму щодо недопущення розпродажу українських чорноземів. Всім, хто послідовно разом вели боротьбу за рідну землю, за Україну. Ми разом відвернули трагедію.
    Сьогоднішня пауза – шанс об’єднатися і захистити Україну від ворога на Сході, вирвати її з кайданів бідності, злодійства, корупції, лицемірства. Зберегти село і фермерство, як фортеці нації. Цього можна досягти шляхом „заселення” рідної землі працьовитими хліборобами, патріотами, фермерами.
    Сформувати фермерський устрій не словом, а ділом.
    Але вже в новітній історії Україні чи не найголовнішим здобутком на селі є фермерство, роботящі руки одноосібників та ті, хто став на шлях сімейного фермерства. Сьогодні слово фермер звучить гордо його використовують навіть ті, які не гідні.
    Загально суспільне визнання фермерської ідеї вкарбовано нами усіма в історію новітньої України.
    Пригадаймо, як було в 90-ті, багато боялись вимовляти слово фермер, навіть перший наш закон мав назву селянські (фермерські) господарства.
    Це відбувалося завдяки Вам, першопрохідцям, активістам, фермерам - патріотам. Ми збудували майже на 5 млн. га Європейський фермерський устрій в Україні.
    Всього цього досягла горстка мирних людей, адже найчисельніша наша громада була сформована лише в 2008 році (всього 44 тисячі фермерських господарств).

    Сьогодні Україні потрібен фермерський клас в півмільйона господарств. Це справжній захист землі від злодіїв і загарбників. Це інструмент збереження землі і нації для майбутніх поколінь, це збереження душі і серця України, мови, культури, традицій, генетики, нашої автентичності, Християнської Віри.
    Дорогі побратими, фермери! Я звертаюсь до Вас, з усвідомленням що ми повинні стати організаторами і провідниками цієї ідеї. Одночасно і будівничими країни, в якій будуть заможно жити наші нащадки і з гордістю згадувати нас.
    Що для цього треба!
    Перше. Об’єднатись та об’єднати суспільство на основі мети захисту рідної землі де в основі є фермерський сімейний устрій.
    Друге. Об’єднавшись заставити владу служити народу, а не олігархам. А якщо вони проти – нехай ідуть геть!
    Третє. Створити умови для розвитку фермерства в усіх його проявах, підприємництва кооперації.
    Протягом 5 років створити 500 тисяч сімейних фермерських господарств. Це мільйони нових робочих місць в країні, це переробка і зберігання продукції особливо тваринницької, овочевої, садової, органічної. Це інвестиції в машинобудівну, харчову, хімічну, будівельну, транспортну галузі країни, це доступні і безпечні продукти для громадян, це повернення з міст і зарубіжжя наших співвітчизників до рідної землі та оселі, наповнення національного бюджету та бюджетів місцевих громад. Це вигнання загарбників з нашої землі.
    І це необхідно почати робити цієї осені в результаті проведення районних і обласних конференцій нашої Асоціації із залученням всіх патріотичних суспільних сил, цей рух повинен об’єднати Схід і Захід, Південь і Північ і стати загальнонаціональним об"єднуючим рухом захисту рідної землі і України.
    В нас є один вибір проаналізувати минуле і об’єднавшись збудувати майбутнє - це наш пам’ятник перед героями минулого і сьогодення. І це залежить тільки від кожного з нас.
    Разом ми сила! Разом переможемо!
    Буде фермер – буде село, буде село – буде Україна!
    З Богом за рідну землю і Волю!

    Президент Асоціації фермерів
    та приватних землевласників України
    Співголова Комітету захисту рідної землі Іван Томич

    Українське сало підкорює світ
    Україна поступово відкриває нові ринки збуту для сала. Продукт почали експортувати в Азербайджан, Вірменію, Казахстан. Обсяг поставок в ці країни в 2016 році склав 53,8 тис. доларів в грошовому вираженні.

    Про це повідомляє Business Views з посиланням на статистику ДФС і дані Держстату.

    Також в минулому році сало експортували в Естонію, Німеччину, Камбоджу, Сінгапур, Канаду, Панаму, Австралію і навіть на Багамські острови. Обсяги поставок сала в ці країни склали 27,8 тис. доларів.

    Такі тенденції спостерігаються на тлі майже 100%-го скорочення експорту українського сала в Росію.

    День поля від ТОВ "Адама Україна"
    День поля від ТОВ "Адама Україна"

    Детальний план території
    Положенням статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI визначено, що
    детальний план території – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

    Його метою є визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

    Детальним планом території визначаються:
    ˗ принципи планувально-просторової організації забудови;
    ˗ червоні лінії та лінії регулювання забудови;
    ˗ функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
    ˗ містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
    ˗ потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
    ˗ доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
    ˗ черговість та обсяги інженерної підготовки території;
    ˗ систему інженерних мереж;
    ˗ порядок організації транспортного і пішохідного руху;
    ˗ порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
    ˗ межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).

    В межах населеного пункту детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. В такому випадку детальний план розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

    Детальний план може бути розроблений і на територію за межами населеного пункту. У такому разі план розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією в аналогічний строк.

    Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.

    На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.

    Як і інша містобудівна документація, детальний план території містить у своєму складі як графічні, так і текстові матеріали, які не підлягають експертизі.

    За умови відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території можливе внесення змін до детального плану території.

    Важливо! Відсутність відповідно затвердженого детального плану території чи плану зонування забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.

    Також забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.

    Звертаємо увагу! Надання земельних ділянок для містобудівних потреб означає, що такі ділянки планується використовувати для розміщення на них об’єктів будівництва.

    «А де тут мішок з грошима з написом: «Нелегальна виручка»?
    Наче нічого й не снилося керівникам фермерського господарства «Дослідне», що у Семенівському районі, але ранок звичайного робочого дня 27 червня розпочався для них «весело». Податківці з прокурорами перевернули все у квартирах голови СФГ Володимира Мокляка у с.Вереміївці, його сина – заступника голови господарства Вадима Мокляка – у Кременчуці, у їхніх службових машинах та офісі «Дослідного».
    У Семенівку приїхало 10-12 осіб – прокурори, податківці, слідчі. Звісно, обшукували на підставі ухвал судді Крюківського районного суду Кременчука І.Дядечка, до якого звернувся прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури А.Гаврильченко. Останній мотивував необхідність обшуку для можливого виявлення та вилучення документів і речей, що стосуються реалізації цукру за готівку фізичним особам-підприємцям та юридичним особам з ознаками фіктивності (далі перелічено 22 фірми) в рамках кримінальних проваджень.
    Увесь прикол в тому, що СФГ «Дослідне» цукор з урожаю 2016 року продавав тільки за безготівку й по ціні, що не нижча за визначену Постановою КМУ.
    Побіжний аналіз ухвал суду свідчить про те, що прокуратура, вимагаючи дозволу суду на обшук, м’яко кажучи, ввела Феміду в оману.
    Так, справді «Дослідне» вирощує цукровий буряк, переробляє його на Глобинському цукрозаводі й отримує давальницький цукор. З минулого врожаю одержали 1048 тонн.
    Є повна документація, скільки здали буряка, який вихід цукру, скільки отримали, скільки й кому продали – «цифір», як в аптеці.
    СФГ реалізує цукор партіями не менше 100 тонн винятково юридичним особам на умовах безготівкової передоплати. Чи фіктивні ті фірми, чи ні, фермер знати не може. Це все одно, що магазині якийсь чоловік купив буханку хліба, а продавця звинувачувати, що той покупець не платить аліменти. До чого одне до другого?
    У клопотанні прокуратури до суду вказано прізвища трьох ФОПів, яким нібито СФГ продавало цукор. Головний бухгалтер «Дослідного» Людмила Дзюба стверджує, що не те, що жодного кілограма цукру ФОПам та ще й за готівку господарство не продало, а й навіть не знає тих підприємців.
    Далі в ухвалі ще цікавіше. Суддя мотивує дозвіл на обшуки, зокрема, й показами свідків М.І.Ріпки та М.В.Постолиці (Мокляки взагалі таких людей не знають, то нібито працівники ДПІ). Перший свідок, попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих даних, стверджує, що насправді реалізація цукру СФГ «Дослідне» проводиться за готівку без відображення по бухобліку через ФОПів та ще й по заниженій ціні. Другий свідок, ніколи не бувавши в будинку Володимира Мокляка, каже, що саме там зберігаються на електронних носіях і в папері оригінали документів, печатки і штампи суб’єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності та грошові кошти, отримані в результаті кримінального правопорушення.
    Ще ж треба дійти до такого, перепрошую, маразму! Тоді вже треба було переконувати суддю, що під ліжком схований мішок з грошима з написом: «Нелегальна виручка за цукор». Утім податківці знають, що ні до якої кримінальної відповідальності за зухвалу брехню їх ніхто не притягне, а начальство навіть похвалить за винахідливість і «рвение».
    27 червня, податківці, окрім документів у папері, під час обшуку вилучили в бухгалтерії «Дослідного» жорсткий диск, чим паралізували роботу господарства, в т.ч. й сплату податків до бюджету, адже вони чудово знають, що бухгалтерські програми, зокрема, й «Медок», прив’язані до ІР-адреси конкретного комп’ютера.
    Не бентежить податківців і те, що вони перевищують свої повноваження, тобто, самі скоюють правопорушення. 27 червня, завершивши обшук у Семенівці й нічого не знайшовши, вони зажадали, щоб Мокляки віддали ключі від службових машин, мовляв, автівки є знаряддям злочину, бо в них перевозилася документи й готівка за цукор. Цікавий хід думок, чи не так?! От тільки ордера на вилучення машин у силовиків не було. Тож вони взяли у керівників СФГ розписки, що залишають їм автомобілі на відповідальне зберігання. А питання конфіскації машин вирішуватиметься в суді 12 липня.
    - І так життя фермера аж ніяк не солодке, - обурюється Володимир Мокляк, - так ще й під час жнив державні службовці паралізують роботу господарства за завідомо сфабрикованими даними. Може, хотіли, щоб відкупився? Та я їм сказав, що й гривні не дам! Адже ми працюємо тільки «по-білому», справно платимо всі податки. Будуємо церкву, елеватор, ремонтуємо ще один офіс, за рік придбали три трактори, близько 1000 тонн міндобрив. Регулярно виплачуємо зарплату працівникам та орендну плату понад 400 пайовикам. Одно слово, намагаємося розвиватися. Якби тільки не заважали…

    Людмила Стельмах (Кучеренко),
    президент Полтавського медіаклубу

    В Україні хочуть відновити права фермерських господарств (щодо земель постійного користування)
    У четвер 6 липня у Верховній Раді України зареєстрували законопроект щодо відновлення прав і законних інтересів фермерських господарств та громадян України – членів фермерських господарств (№6594-1).

    Про це написав на своїй сторінці у Facebook ініціатор цього законопроекту народний депутат Вадим Івченко.

    За словами нардепа, документ пропонує відновити права фермерських господарств та фермерів – громадян України, які не змогли успадкувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення, надані до 2002 р. у постійне користування голові їхньої родини – фермеру для створення такого господарства, на одержання такої земельної ділянки в довгострокову оренду без проведення земельних торгів і лише з метою використання цих ділянок для ведення фермерського господарства.

    «Якщо саме ці ділянки відсутні, надається можливість отримати рівноцінні за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території району, а якщо і в районі вільних ділянок немає — то за згодою відповідного спадкоємця (правонаступника) за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованих на території іншого району в межах області.

    Разом з тим, законопроектом передбачено і визначення строку передачі в оренду такої земельної ділянки та розмір орендної плати за неї», — написав Вадим Івченко.
    За словами народного депутата, у прийнятті саме цього законопроекту виникла гостра необхідність.

    За чинним Кодексом, сьогодні в межах норм безоплатної приватизації не можливо набути у власність земельну ділянки більшої площі, ніж розмір паю члена сільгосппідприємства, розташованого на території відповідної ради. Можливості набуття в оренду іншої частини такої земельної ділянки поза межами земельних торгів (аукціонів) взагалі немає.

    Також відсутня і можливість успадкування права на відповідні земельні ділянки. Більше того, неможливо успадкувати і саме фермерське господарство як цілісний майновий комплекс, адже воно створене саме на такій земельній ділянці.

    «Спадкоємці для реалізації своїх прав вимушені звертатися до суду. А позиція судів, як не прикро, підтверджує припинення такого права разом із смертю особи, якій воно належало.

    Отже, багато фермерських господарств припиняють діяльність після смерті керівника і через це погіршується соціально-економічний рівень життя на селі», — розповів депутат.
    На думку Вадима Івченка, прийняття даного законопроекту допоможе відновити законні права спадкоємців та сприятиме розвитку малого та середнього підприємництва на селі, зайнятості сільського населення, економічного і соціального розвитку сільських територій.

    Програма підтримки фермерства запрацює з 1 серпня
    Кабінет Міністрів України розробляє програму підтримки фермерства, зокрема в сегменті тваринництва, і готовий вже восени представити її Парламенту та розпочати фінансування. Про це повідомляється на сайті Кабміну.

    «Ми створили робочу групу з Мінагрополітики, в яку входять усі асоціації фермерів. Наступного тижня буде зустріч. Ми розробимо і презентуємо цільову програму підтримки фермерства, вона буде охоплювати у тому числі цільову підтримку тваринництва, фермерських господарств. Для нас дуже важливо, щоби ми дали новий поштовх розвитку фермерства на селі – не великих холдингів, а безпосередньо малих фермерських господарств, які мають стати основою нашого аграрного сектору. Для нас надзвичайно важливо, щоби весь потенціал в сільському господарстві - рослинництві, тваринництві, переробці, ми могли реалізувати», — наголосив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді України.

    Як очікується, програма буде узгоджена з фермерськими асоціаціями і остаточно сформована до 1 серпня. Втім, її презентація запланована на вересень.

    Орієнтовний бюджет (програми) для мене є зрозумілим, але глибоко переконаний, що маємо підвищити адресність і зробити все, щоб кошти доходили до того рівня, на якому сьогодні є найбільші проблеми», — зазначив Володимир Гройсман.

    У Мінагрополітики буде заступник міністра з підтримки фермерства
    У Мінагрополітики до вересня мають ввести нову посаду заступника міністра аграрної політики та продовольства з підтримки фермерства, пише «Агротаймз» із посиланням на Інтерфакс-Україна.

    За словами джерела в Мінагрополітики, таке рішення зумовлене наміром уряду зосередитися на системній підтримці розвитку фермерського руху в Україні.

    Новий заступник міністра займатиметься питаннями підтримки малих і середніх фермерів, розвитку сільських територій.

    Рейдери найчастіше атакують у п’ятницю
    Якщо рейдери хочуть захопити фермерське господарство, то найчастіше зміну директора і спроби вкрасти гроші з рахунку роблять у п’ятницю. Протягом вихідних складніше відслідкувати та заблокувати зняття готівки, яка «пішла» з рахунку, повідомили у Всеукраїнській аграрній раді (ВАР).

    Тож аби аграрні підприємства мали можливість убезпечити себе від рейдерських атак, про засоби захисту розповів юрист, керівник юридичного напряму служби корпоративної безпеки ВАР Кирило Левтеров.

    Отже, юрист радить у п’ятницю після обіду брати довідку по корпоративних правах.

    «Захистити себе переважно це в силах підприємства. Раз на тиждень потрібно брати інформаційну довідку на сайті Мін’юста по підприємству. Вона коштує 23 грн. Якщо всі дії, які відбулися щодо нашого підприємства ми самі собі можемо пояснити, скоріш за все — все добре», — розповідає експерт.
    Крім того, потрібно забезпечити інформаційну безпеку. Комп’ютер бухгалтера не повинен мати доступу до інтернету. Машина з «Клієнт-банком» підключається до інтернету тільки тоді, коли потрібно робити платежі.

    Потрібно переконатися, що системний адміністратор підтримує всі антивіруси, захисні програми оновленими, «флешки», електронна пошта та сторонні сайти на захищеному комп’ютері не можуть бути відкриті.

    Юрист каже, що в Реєстрі прав на нерухоме майно є певна інформація, яка доступна лише реєстратору.

    Підприємству варто звертатися до державних реєстраторів, які дуже часто працюють при комунальних підприємствах і сільрадах, і просити їх вибірково переглядати інформацію по підприємству, по окремих кадастрових номерах, щоб виявити, чи не має там певних аномалій, спроб зчитати чи відредагувати інформацію.

    Взимку це можна робити раз на два тижні чи на місяць, а ближче до збору врожаю можна навіть щоденно, мінімум — раз на тиждень.

    На Харківщині фермеру підняли орендну плату за землю у п’ять разів
    Після втручання прокуратури сільський бюджет став отримувати у 5 разів більше орендної плати, повідомляє прес-служба прокуратури Харківської області.

    Ізюмська місцева прокуратура домоглася у суді від одного із сільгосптовариств, що сплачувало за землю за заниженою ставкою, переглянути розмір оренди та внести відповідні доповнення до договорів щодо користування ділянками.

    Як поінформував начальник відділу прокуратури області Олексій Лесенко, у 2011 році сільгосптовариство отримало в оренду на 49 років дві земельні ділянки загальною площею 109 га., що на території однієї з сільських рад Куп’янського району.

    «Однак розмір плати за землю, передбачені договорами оренди, не відповідав економічно обґрунтованій грошовій оцінці землі ― був занижений. У зв’язку з цим прокуратура направила до суду позов з вимогою визнати недійсним договір оренди сільгоспугідь», ― розповів Олексій Лесенко.
    Під страхом втрати ріллі, не чекаючи рішення суду, орендар виправив ситуацію. Він замовив нормативно грошову оцінку землі. І з урахуванням уже нових економічно обґрунтованих розрахунків були укладені додаткові угоди до договорів оренди. Ними, зокрема, передбачено зростання орендної плати за землю у 5 разів.

    Відтепер сільський бюджет щороку отримуватиме за оренду цих ділянок 164 тис. грн.

    Багатих аграрних країн не буває — науковець
    Міжнародний валютний фонд та низка іноземних країн підштовхують Україну стати повністю аграрною країною. Але досвід показує, що у світі багатих аграрних країн немає.

    Про це розповів в інтерв'ю журналу «Країна» директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць.

    «Під зовнішнім впливом Україна фактично перетворюється в аграрну економіку з всіма негараздами, які там є. Цей вплив і МВФ, і міжнародних організацій підштовхують до цього процесу. У тому числі і впроваджувати ринок землі. Але той ринок землі, який у нас є, — він не готовий до ситуації. Є побоювання, що він може стати таким, якою стала промисловість. Ознаки того вже є — транснаціональний капітал досить суттєво контролює вивіз з країни сільськогосподарської продукції закордон. Ми спеціалізуємось на технічних культурах і зерні. Є досить низький рівень переробки, а цей ринок дуже вузький», — розповідає вчений.

    У світі ринок сільськогосподарської сировини для України відкритий, а от ринок продукції харчування, де була б вища додана вартість так і залишається закритим.

    «Нас виштовхують в оцю сировинну частину. І для України це є загроза, тому що якщо цей процес почнеться масово – ми так і будемо відсталими. Так, ринок землі треба робити, але ми не робимо те, щоб не допустити концентрації земельних ресурсів в одних руках. Оскільки ми бачимо, що в умовах нелегального ринку землі, в деяких компаній вже по 600 тис. га землі контролюють. Тому приватизацію землі треба проводити, але перед тим мати закон, який не допускав би монополізму. Треба зрозуміти — в світі багатих аграрних країн немає. Багаті країні — ті, які мають глибоку переробну промисловість», — пояснює Валерій Геєць.









    На Сумщині фермери скаржаться на засуху
    Аграрії Сумської області скаржаться на відсутність дощу. У деяких частинах області опадів не було ще з квітня.

    «У нас дощу немає вже третій місяць. Останній дощ був у квітні. Десь залітало дві каплі, а до нас не доходить ні з Харкова, ні з Росії», — розповів у ексклюзивному коментарі Kurkul.com голова СФГ «Ім. Шевченка» Анатолій Мороз (с. Шевченкове, Сумської області).

    Анатолій Мороз вирощує кукурудзу та соняшник, але ці культури потрібно садити у теплий ґрунт. Оскільки цього року весна була затяжна та холодна, то чекали потепління. Але навіть тоді у ґрунті не було достатньої кількості вологи. Нових опадів поки що не було.

    Через погодні умови Київщина втратить третину урожаю зернових
    До третини врожаю ячменю і пшениці в Київській області загине через аномальні весняні заморозки і цьогорічну посуху, повідомляє SuperAgronom.com

    «В області посуха, вологи немає, і пшениця просто горить», — так прокоментував ситуацію експерт з аграрних питань, Денис Марчук.

    Заморозки та спека принесли збитки аграріям Київщини.

    «Ячмінь та пшениця через травневі заморозки і теперішню спеку, наприклад, зазнають втрати до 30 %. Ціна, звичайно, «просідає», але за рахунок того, що буде існувати певний дефіцит, українські аграрії зможуть вийти на більш-менш рентабельний рівень», — зазначає експерт. За його словами, до заморозків в квітні і травні, які і так істотно пошкодили врожай зернових, додалася ще посуха, що призвело до пожовтіння і висихання листка.
    Така ситуація змушує деяких аграріїв вже виходити в поле. При цьому експерт уточнив, що 30% для Київської області — це досить великі втрати.

    На Одещині стартували жнива
    Аграрії Ізмаїльського та Кілійського районів почали жнива.

    У ФГ «Дінекс-Агро» обмолотили 27 га озимого ячменю, зібрали 93 т при врожайності 34,4 ц/га, а СВК «Росія» з 10 га озимого ячменю намолотили 50 т, тобто врожайність склала 50 ц/га.

    Про це розповіла аграрна журналістка з Одещини Альона Новічкова на своїй сторінці у Facebook.

    Усього площа збирання ранніх зернових у 2017 р. в Одеській області складає 1,1 млн га.

    Раніше в Одеській ОДА повідомляли про підготовку до збору зернових. Проте наразі в регіоні існує проблема із технікою. Одеська область має 3 300 власних комбайнів, частина з них сучасні, інша — застарілі, ще радянських часів. І цього не вистачить, аби зібрати весь врожай.

    «Нам потрібно залучити 1 100 одиниць високопродуктивної збиральної техніки. Середнє навантаження на один комбайн становить 350-500 га при нормі 120», — зауважив в. о. керівника Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Іван Петрів.
    У деяких проблемних районах вже уклали необхідні договори на залучення додаткової техніки, інші обіцяють знайти необхідні комбайни якнайшвидше. Паралельно вживають заходів щодо пожежної безпеки.

    Після жнив на полях масово починають палити стерню. Як наслідок страждає навколишнє середовище, а на дорогах виникають аварії через задимлення. людини так і не покарали.

    Поряд з цим в низці районів досі не створено спеціальних пожежних команд, які зможуть оперативно разом із рятувальниками реагувати на надзвичайні ситуації.

    «Підприємці, влада міська, селищні ради, ви ж можете це зробити. Я спілкувався із заступником ДСНС в Одеській області, вони нададуть техніку. Може, комусь ці групи і не потрібні, але нас цікавить одне – захистити врожай від пожеж. А з правоохоронними органами ми займемось окремо, якщо є пожежі, повинні бути ті, хто це робить», — наголосив перший заступник голови Одеської ОДА Олександр Терещук.

    Шановні фермери, хлібороби, нащадки куркульського роду!
    Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня фермера!
    Фермерський устрій на селі, нелегка Ваша щоденна праця і лише завдяки нелегкій праці забезпечується не тільки продовольча стабільність, а й зберігається Українське село, мова, традиції, християнська віра.
    У цей святковий день зичу Вам і вашим родинам міцного здоров’я, щастя і благополуччя, миру і злагоди, нехай береже Вас Господь!


    З повагою,
    Президент Асоціації фермерів та
    приватних землевласників України І.Томич

    Вхід на сайт

    Реєстрація | Забули пароль?
    Популярні новини

    Реклама








    Ми в соцмережах
    Опитування

    Ви патріот України?

    Так
    Швидше так, чим ні
    Швидше ні, чим так
    Ні
    Порву за Україну


    Результати | Всі опитування

    2012 © Кобеляцька асоціація фермерів України

  • Новини
  • Фермерський базар
  • Контакти