• Зробити стартовою сторінкою

  • АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ
    КОБЕЛЯЦЬКОГО РАЙОНУ


    Головне меню
    Пошук по сайту
    Реклама







    Додати фермерське господарство


    VIP Господарства

    Кобеляцька асоціація фермерів та приватних землевласників
    Ціни на зернові від КХП

    Станом на 13 вересня КХП пропонує такі ціни на найпопулярніші зернові:


           Ячмінь 3 кл 3600

    Пшениця    2 кл 4200
                        3кл 4000
                4,5,6 кл 3850

    кукурудза 3 кл 4050

                   ріпак 11500

                      соя 10850

    Ціни на зернові від КХП



    Думки про фермерів від заступника агроміністра
    Сьогодні призначили заступника міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграції. Ним стала керівник проекту «Консультування України в питаннях аграрної торгівлі — у рамках повної та всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС» Ольга Трофімцева, вона замінить на цій посаді Владиславу Рутицьку.

    Kurkul.com вирішив проаналізувати попередні виступи новопризначеного заступника міністра у пресі і підготувати підбірку цитат про про фермерство.

    Про експорт в країни ЄС. Моє особисте враження: малий та середній фермер не стільки боїться експортувати, наприклад, до країн ЄС, скільки не знає, які саме ресурси для цього йому будуть потрібні і які саме кроки потрібно здійснити. Зрозуміло, що далеко не кожен малий чи середній сільськогосподарський виробник може і хоче бути експортером, тим більше не кожен буде здатний вийти на такий конкурентний ринок як ЄС. Але, для тих, хто шукає такі можливості, має бути постійна «фонова» підтримка, і, в першу чергу, через якісну інформацію.

    Якщо ми говоримо про інтеграцію нашого молочного сектору в європейську та глобальну молочну економіку, ми не можемо ігнорувати ті трендові теми, якими живуть фермери в основних регіонах-виробниках молока. Як приклад таких важливих тем я можу навести «Рекомендації щодо доброї фермерської практики у виробництві молока» або різноманітні путівники щодо використання антибіотиків у молочному скотарстві, або виробництва інших видів молока, окрім коров’ячого (де Україна, на моє переконання, має можливості зайняти експортні ніші в тому числі на ринку ЄС).

    Про кооперацію і вихід на зовнішні ринки. Коли до нас звертаються фермери, які обробляють певну ділянку землі та прагнуть вийти на зовнішні ринки, питаємо, який обсяг продукції він зможе експортувати. Адже сформувати партію товару об’ємом, який потрібний закупівельникам з ЄС, здатні не всі підприємства. У цьому випадку, доречно об’єднатися з виробником, що поставляє аналогічну продукцію такої ж якості. Також деякі фрукти та ягоди неможливо поставляти без первинної переробки (заморозка, сушка). Все більше бачимо прикладів об’єднання та співпраці підприємств, що дає можливість переробляти продукцію та експортувати її на зовнішні ринки.

    Про глобалізацію. Нам потрібно звикати до процесу глобалізації. З одного боку, ми начебто вже давно в ньому, але з іншого боку, відчувається дуже часто, що наші фермери не готові до нього. Це дуже проблематично для них, коли ми говоримо про те, що потрібно шукати нові ринки. Можливо, це не їх проблема, це проблема переробників, але тим не менше, там потрібно працювати в одній групі, скажімо так. Наш фермер, загалом, не дуже хоче про це замислюватись. До речі, це не тільки проблема наших фермерів, я маю сказати, тому що в Німеччині та ж сама ситуація – вони теж досить негативно дивляться на всі ці процеси, розширення глобальної торгівлі, фермери бояться цього. До речі, як один німецький фермер колись сказав: «Якщо раніше мені потрібно було займатися тільки твариною, опікуватись там погодою й врожаєм, то тепер я, в основному, працюю з комп’ютером і з калькулятором – рахую, рахую, рахую». Тому що ситуація змінюється. От ця адаптація нашого сектору до цих глобальних змін, оце один з тих викликів, де потрібно й самому бізнесу пристосовуватись, й міністерству допомагати в цьому, а не заважати.

    Про Диверсифікацію. Це слово є визначальним в нашій роботі. Починаючи з диверсифікації виробництва для фермерів. Цю тезу я намагаюсь доносити до малих і середніх виробників під час спілкування. Спеціалізація у аграрній сфері – це добра річ, вона допомагає підвищити ефективність виробничих процесів та загальну економічну ефективність аграрної компанії. Але коли мова йде про спеціалізацію на вирощуванні тільки зернових з подальшою реалізацією внутрішньому трейдеру, то я завжди раджу дивитись на альтернативи і не боятись виходити за рамки звичного напрямку руху. Ринок не стоїть на місці, він дуже швидко розвивається і диктує свої умови як великим, так і малим гравцям. Тому варто рахувати: що дасть мені мінімальна зміна профілю виробництва і мінімальні інвестиції у переробку чи сертифікацію?

    Про молочні ферми. Чому потрібно зберігати молочні ферми? Тому, що вони якраз створюють цей певний соціальний корсет для сільських територій. І тому, якщо наші господарства, я сподіваюсь, що наступним часом побачать цю можливість, якщо їм постійно, можливо, показувати те, що це може бути вигідним для них, що це не «з-під палки» і що це може працювати ефективно, що це може позитивно впливати на ціни й так далі, то я сподіваюсь, що наші кооперативи, хоча б в середньостроковій перспективі запрацюють більш-менш.

    Про переробку. Я вважаю, що переробка у нас, принаймні велика частина компаній, досить непогано обладнана. Я не можу говорити про всіх, але те, що я бачила, я здивована, що малі, зовсім малі, компанії абсолютно на рівні. Щодо виробників, там трошки інша ситуація тому, що якщо ми говоримо про ферми – є різні. Є такі, що дійсно можна не боятись привезти туди європейських колег. А є ферми, про яких фраза: «у нас корови на фермах плачуть». Ось є й такі, на жаль, їх ще й не так мало. Цей менталітет у нас… дуже-дуже важко просувається ця тема, що до корів потрібно відноситись як до найціннішого засобу виробництва, що потрібно їх не утримувати в таких умовах, щоб вони плакали, а щоб більш-менш себе почували комфортно виробляючи для нас молоко.

    Про системний підхід до ведення господарства. Серйозним пробілом у роботі наших малих і середніх фермерів після перших місяців спілкування з ними в рамках проекту я бачу досить часто відсутність комплексного і системного підходу до ведення свого господарства. Іншими словами, ми часто стикались з відсутністю розуміння свого господарства як бізнесу. При чому, це стосується різних моментів діяльності: від вирощування певних культур і внесення добрив чи використання тієї чи іншої техніки і насіння до прорахунку ціни на експорт. Ми у спілкуванні з нашими виробниками часто чули фразу про те, що вони готові до експорту, бо ж ціна в них буде нижчою. А на запитання, чи робилась калькуляція ціни на експорт, виходячи з усіх витрат, зазвичай ми чули лише нерозбірливе буркотіння. Теж саме стосується і прорахунків витрат на виробництво: майже ніхто з малих фермерів не рахує, наскільки насправді вигідно отримувати 90 центнерів з гектара кукурудзи на зерно з урахуванням всіх витрат на її вирощування, і не рахує, чи було б вигідніше отримувати 70 ц/га (або навіть 50 ц/га органічної), але при іншому розкладі витрат і цін.

    Допомога фермеру
    В уряді 8 вересня прийняли рішення збільшити удвічі граничний розмір фінансової допомоги фермерам, заявив на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook заступник голови Аграрної партії України (АПУ) Денис Марчук.

    За його словами, якщо фермер обробляє не більш 500 га, має право отримати до 500 тис. грн.

    «Непогане рішення враховуючи, що раніше було 250 тис. грн. Та можливо варто було б краще тоді подумати над дотаціями, для малих фермерів за 1 кг вирощеної продукції, або на 1 л якісного молока. При сьогоднішніх цінах на коплектуючі у виробництві ці кошти виглядають дуже малими. Для прикладу тільки якісна дискова борона коштує порядка $18 тис.», — зазначив Денис Марчук.

    Загальнонаціональний страйк аграріїв
    20 вересня в усіх регіонах України відбудеться загальнонаціональний страйк аграріїв. В той же час кілька десятків тисяч аграріїв також зберуться під стінами Верховної Ради та уряду. Про це повідомляє прес-служба Аграрної партії України.

    Причиною організації страйку було названо абсолютну «глухоту» представників уряду у робочій групі.

    «Всі тверезі пропозиції з боку аграріїв, були фактично відкинуті. А та державна допомога, яку заплановано на рівні 5 млрд грн, означає знищення тваринництва в Україні. Парламент не збирається ухвалювати жодних змін до податкового законодавства» — прокоментував голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.

    «Саме в останні два роки, саме після посилення податкового тиску на аграрний сектор, у цій сфері вперше за 15 років розпочався спад. Це прямий наслідок дій тих, хто тиснув у парламенті кнопки і забирав фіксований сільгоспподаток та спеціальний режим ПДВ. Це відповідальність тих, хто зараз втілює ці зміни в життя. В результаті фіскальне навантаження на гектар землі в обробітку зросло у 41 раз. М’ясо, молоко, масло вже стали малодоступними для українця, а за місяць таким же делікатесом може стати звичайний хліб», — додав він.

    Голова Аграрної партії зауважив, що урядовці та парламент ще мають час до 20 вересня, аби продовжити мораторій на продаж землі, внести зміни, які відновлять фіксований сільгоспподаток та спеціальний режим ПДВ.

    «Ми вимагаємо виправити помилки, які вбивають Україну. Повернення податкової системи, яка діяла до 1 січня 2015 року, та прийняття законопроекту 3851-1 для врегулювання оподаткування в поточному році. Має бути подовжений мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. І взагалі мають припинитися будь-які спекуляції про зняття мораторію до того часу, поки народ не прийме відповідне рішення на референдумі. Депутати та урядовці мають час виділений законом, щоб до 15 вересня всі необхідні зміни були враховані у бюджетній резолюції. Ми ж готуємося до проведення страйку», — підсумував Скоцик.

    Як перевірити право власності на землю
    З початку 2013 року кожен бажаючий може перевірити право власності на земельні ділянки в Україні. Відкритий доступ до публічної кадастрової карти дав змогу підвищити прозорість даних про характеристики земельних ділянок.

    Так, маючи доступ до мережі Інтернет, незважаючи на своє місцезнаходження, будь-хто можете дізнатися чи вірні відомості про місцерозташування, площу, кадастровий номер, цільове призначення, конфігурацію земельних ділянкок. Для цього Вам потрібно скористатися наступним посиланням. Детальна інструкція з використання даного ресурса наведена на сайті «Земельної спілки України» у рубриці «Дорожні карти (покрокові схеми)».

    Якщо використання Публічної кадастрової карти не підтвердило Ваше право власності на землю або має деякі недоречності (ділянку або її кадастровий номер не знайдено, форма не відповідає дійсності, місце знаходження помилкове, не правильно вказано цільве призначення або межі ділянки перетинаються з сусідніми та ін) рекоментуємо скористатися функцією «Зворотній зв'язок» http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta. Для цього потрібно заповнити дані про себе та вказати на помилку. У разі якщо проблема не є технічною і не може вирішитися через мережу Інтернет (присвоєння кадастрового номера різним земельним ділянка, виявлення двох і більше власників однієї земеленої ділянки та ін.) потрібно буде звертатися до суду.

    Вільний доступ до Публічної кадастрової карти дав змогу власникам пересвідчитися у своєму праві власності на земельні ділянки. Оприлюднення даних земельного кадастру викликало багато суперечностей і спорів. Як найшвидше вирішення даної проблеми допоможе Вам зберегти власні нерви та кошти у майбутньому. Оформлення права власності на землю та виправлення можливих недоречностей у судовому порядку чи за допомогою функції «Зворотній зв'язок» допоможе оберегти Вас від шахраїв та різних «чорних схем».

    Які помилки можуть виникнути в ДЗК
    Помилками у Державному земельному кадастрі є:

    1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

    2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

    3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

    4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.

    Реєстрація земельної ділянки
    Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:
    1. Особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
    2. Власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
    3. Органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

    Як зареєструвати речові права на нерухоме майно швидко

    Як зареєструвати речові права на нерухоме майно швидко
    Відтепер всі землевласники та землекористувачі Полтавської області можуть швидко,якісно і недорого зареєструвати договори оренди землі та інші речові права в Кобеляках в державних реєстраторів КП Кобеляцьке БТІ за адресою: Кобеляки.вул.Юріївська,1а, к.30,другий поверх.


    Фермерів знищують
    В Україні за останній рік знищено 2,000 фермерських господарствФермерів знищують

    Українське краще

    20 серпня на запрошення фермера Василя Малимона був проведений день поля в селі Малий Кобелячок,Полтавської області, на який прибули фермери з Полтавської, Харківської та інших областей країни. Темою для зустрічі стало практичне застосування та порівняння вирощування іноземних та українських гібридів сільськогосподарських культур, а зокрема соняшника. Українське краще


    Українські зернові поїдуть в Європу
    У Польщі побоюються неконтрольованого напливу на їхній ринок зернових з України.

    Як перевірити право власності на земельну ділянку
    Сьогодні кожен бажаючий може перевірити право власності на земельні ділянки в Україні. Відкритий доступ до публічної кадастрової карти дав змогу підвищити прозорість даних про характеристики земельних ділянок.

    З Днем Незалежності України
    З Днем Незалежності України

    З Днем державного прапора України
    З Днем державного прапора України
    Асоціація фермерів та приватних землевласників вітає з Днем державного прапора України

    Кожен громадянин України має право на земельну ділянку

    Відповідно до вимог Земельного кодексу України кожен громадянин має право отримати у власність земельні ділянки шляхом їх безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. б ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України).


    Стартові ціни на сою
    Стартові ціни на сою

    На українському ринку соєвих бобів напередодні надходження сировини нового врожаю переробні компанії почали озвучувати стартові ціни попиту на олійну культуру врожаю 2016 р., повідомляє «АПК-Інформ».

    Так, на цьому тижні ціни варіюються у діапазоні 10400-10600 грн/т СРТ.

    При цьому рік тому стартові ціни попиту на олійну становили в основному 8000-8600 грн/т на тих же умовах.

    Також аграрії південних областей України повідомляли про плани почати масове збирання сої орієнтовно з 20 серпня.









    Чи відбудеться повернення ПДВ

    Уряд має намір розглянути питання повного або часткового повернення сільгоспвиробникам пільгового ПДВ.


    Фермери на Сорочинську ярмарку

    Фермери на Сорочинську  ярмарку
    16-21 серпня 2016 року в селі Великі Сорочинці проходить національний Сорочинський ярмарок


    Якщо втратили державний акт на право приватної власності на земельну ділянку
    З 01 січня 2016 фактично підтвердженням реєстрації прав власності на земельну ділянку є електронна форма.

    Закупівельні ціни на Кобеляцькому КХП станом на 16.08.2016
    Закупівельні ціни на зернові від Кобеляцького КХП:

    Ячмінь 3 кл3570

    Пшениця 2 кл 4 000
    3 кл 3 900
    4,5,6 кл 3 830

    соя без ГМО 10900
    соя з ГМО 10400

    Горох 7 250

    Вхід на сайт

    Реєстрація | Забули пароль?
    Популярні новини

    Реклама








    Ми в соцмережах
    Опитування

    Ви патріот України?

    Так
    Швидше так, чим ні
    Швидше ні, чим так
    Ні
    Порву за Україну


    Результати | Всі опитування

    2012 © Кобеляцька асоціація фермерів України

  • Новини
  • Фермерський базар
  • Контакти